Слово Преосвященного владики Тараса, Єпарха Стрийського, виголошене у Велику (Страсну) Суботу 18 квітня 2020 року, в часі Вечірні з Літургією св. Василія Великого в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.

Сьогодні Страсна Субота і вже наближається Великий День, який наповнює наше життя почуттям неземної радості. Тому є важливо глибоко усвідомити її причину: головний зміст Великодня. Він є у події, яку оголошує радісна вістка: Христос славно воскрес із мертвих! Ця подія є фундаментом християнства, на ній основується наша віра яка формує стиль нашого життя. Хто не приймає звістку про воскресіння, тяжко би у своєму житті видався на вузький і в очах світу нерозумний шлях хреста. Сенс віри, сенс християнського стилю життя, терпіння та смерті, дає славне Христове воскресіння.

„Бог мертвий!“ Це твердив німецький філософ Фрідріх Ніцше. Так, тієї останньої суботи Бог в Особі Христа спочив сном мертвих у гробі. Але третього дня об´явилося, що то був останній «святковий» день для смерті. Наступний день Воскресінням Христа став днем початку вічного життя.

Після цього слова Ніцше мали б виглядати божевіллям. Однак хіба останнім часом нам не накидають думку, що християнство вже застаріло, що Євангеліє вже не є актуальним і сучасним. Багатьом людям воно здається мертвим, ніби вже не може дати світу нічого нового. Та й ми самі маємо признати собі, що вічні істини нас не захоплюють, а тому мало коли спонукують до рішучого втілення їх у життя.

При тому Євангеліє не є статичне. Воно прямо примушує до дії. Ангел говорить жінкам: “йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам”. Воскреслий Христос йде перед нами, і кличе нас, від нас вимагає, щоб ми пішли за ним. Ми підемо? Тут мова йде не тільки про достовірність християнства перед світом, але головним чином про наше спасіння.

Бог йде перед нами, щоб ми у своєму житті не зблудили, але мали кого наслідувати. Відважно, через хрест та смерть до нового життя у воскресінні, бо лише Христос є Воскресінням та Життям: нашим і для нас. Ми не сміємо сьогодні змарнувати цю пропозицію, бо наступного разу може бути пізно. Буде мертвим не Бог, а ми. І виправити це буде неможливо. Спостерігаємо як навколо нас зло росте, процвітає і перемагає. Якщо ми будемо наслідувати Христа, який йде перед нами, то напевно будемо висміяні цим світом. Це все є передбачене Христом: що світ буде переслідувати нас за його ім’я. Але якраз коли людина з любов’ю відповідає на глузування, образи та рани, вона стає справжнім вісником Великодньої перемоги добра над злом. Багато хто думає, що Бог мертвий, що християнство застаріло. Ми можемо спростувати ці «постулати сьогодення» свідченням нашої віри, що народжується з прийняття до глибин нашого серця Великодньої Таємниці.

Сьогодні, здається, оце випробування на нашу зрілість настало. Чи ми є просто формальними християнами, чи цей Великдень, позначений таким “стигматом”, зуміємо прожити з досі ще незакуштованою в нашому житті радістю і в наших домах, в наших родинах зустрінемо Христа, котрий воскрес і відчуємо силу його Воскресіння, яка наповнює наше життя і допомагає долати все, що є формальне, щоб засвідчити всім про Воскресіння, яке становить суть нашої віри і нашого стилю життя.  Амінь.