Стрийська Єпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

Культурний аспект

За етнічним складом Стрийська єпархія відноситься до моноетнічних територій. На території єпархії в більшості проживають українці. В меншій мірі територію єпархії населяють росіяни (Стрий, Новий Розділ), євреї (Жидачів), білоруси (Миколаїв) та поляки (Городок, Стрий, Жидачів).

В Стрийській єпархії спостерігається тенденція до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Підвищення рівня освіти в цілому характерне як для міського, так і для сільського населення.

В районах єпархії діють національно-культурні товариства, видаються газети. Активно розвивають свою діяльність молодіжні християнські спільноти «Українська молодь – Христові», спільноти національної скаутської організації «Пласт», молитовні товариства «Матері в молитві», громадське об’єднання «Християнська Україна», осередки Спілки Української Молоді, національне товариство «Просвіта», «Клуб греко-католицької інтелігенції Стрийщини».

На території Стрийської єпархії знаходяться місця рекреації та туризму. Зоною рекреації є курорти Моршин (Стрийський район) та Великий Любінь (Городоцький район). Найбільшими центрами пізнавального туризму є Стрий, Городок, Жидачів та інші старовинні населенні пункти з історико-архітектурними пам’ятками: Комарно (Городоцький район), Кохавино (Жидачівський район), Унів та Свірж (Перемишлянський район), Мала Горожанна та Стільсько (Миколаївський район).

В районах єпархії розташована значна частина архітектурних пам’яток Львівської області. Тут є старовинні оборонні монастирі (с. Унів Перемишлянського району), церкви, башти, унікальні цвинтарні скульптури, палаци (с. Свірж Перемишлянського району), відпустові місця, чудотворні ікони. Серед них слід перелічити:

  • Городоцький район. Старовинні муровані церкви зустрічаємо в Городку (1633 рік, 1755 рік), мурована дзвіниця в Городку (1863 рік), францисканський монастир та церква (1419 рік), церкви в селах Вишня (мурована, 1805 рік), Грімне (дерев’яна, 1776 рік), Заверещиця (мурована, 1693 рік), Завидовичі (мурована, 1810 рік), Кліцько (дерев’яна, 1603 рік), м. Комарно (дерев’яна, 1754 рік).
  • Жидачівський район. Чотири старовинних церкви та дві дзвіниці знаходяться на території Жидачівського району. Дерев’яна церква та дзвіниця збереглися в с. Бережниця (1724 рік), дерев’яна дзвіниця в с. Корчівка (1806 рік), мурована церква та дзвіниця в с. Вибранівка (1800 рік), мурована церква в с. Кохавино (1749 рік), де зберігається копія чудотворної ікони Богородиці, оборонний мурований храм в с. Соколівка (XVI ст.).
  • Миколаївський район. Серед дерев’яних старовинних храмів слід відзначити церкву в с. Крупсько, збудовану 1750 року, в с. Мала Горожанна – 1688 року разом із дерев’яною дзвіницею, яка постала 1713 року. В с. Луб’яна мурована церква датована 1809 роком.
  • Перемишлянський район. До культурних пам’яток на території району відноситься чотири дерев’яних храми в с. Бачів (XVIII ст.), с. Брюховичі (1735 рік), с. Волощина (1710 рік), с. Лоні (1724 рік), та мурований храм в с. Унів (1550 рік).
  • Стрийський район. Більшість сакральних пам’яток в Стрийському районі датуються XVIII століттям. Це, зокрема, дерев’яний храм та дзвіниця в с. Добрівляни, дерев’яна дзвіниця в с. Верчани, дерев’яна церква та дзвіниця в с. Підгірці (1810 рік). Дерев’яна церква в с. Стрілків датована 1650 роком. Теперешній Катедральний храм Стрийської єпархії в Стрию збудований у XVI столітті.

У Жидачівському районі зберігся палац в смт. Журавно (XVIII ст.). Два палаци знаходяться в Миколаївському районі: в с. Заклад (1840 рік) та смт. Розділ (1884 рік). Старовинні палаци збереглися також в Городоцькому районі у с. Вишня (XVIII ст.), смт. Великий Любінь (XVI ст.), с. Тулиголови (ХІХ ст.). Оборонний замок та башта з 1484 року збереглися в с. Свірж Перемишлянського району. В цьому ж районі в с. Унів знаходиться монастир-фортеця з брамами та баштами, монастирськими келіями та будинком митрополита від XV ст.