5 січня 2020 року, в Неділю перед Різдвом, Преосвященний владика Тарас, Єпарх Стрийський очолив Архиєрейську Божественну Літургію в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.

Звертаючись до вірних з проповіддю, владика Тарас роздумував над духовним змістом недільного Євангельського уривку, у якому читається родовід Ісуса Христа: «В кожному випадку родовід є численням загальної історії людства посередництвом конкретних персонажів, які були вибрані Божим Провидінням послужити здійсненню його плану спасення людства. Історія життя перерахованих у родоводі осіб мовби репрезентує обличчя всього людства. В ній є так багато різноманітних злочинів, гріхів, невірства, що про нащадка цих людей сміливо можна сказати словами Натанаїла: Що може бути доброго з Назарету?», – зазначив єпископ.

Однак, за словами владики Тараса, родовід говорить про щось інше: «Господь не зрікається кликати цих грішних людей, адже всі люди грішні через рану первородного гріха у людській природі. Навпаки, він хоче щоб вони стали знаряддям поступового об’явлення людству безконечності його Милосердя та любові до людини. Їх нащадок по тілі – Спаситель людства. Він бере на себе природу людини разом з усіма її гріхами. В цьому суть таїнства Різдва. Історія гріхів, писана конкретними особами з родоводу, закінчується покликанням до життя Непорочної з Божої милості Діви, яка дає людське тіло Відвічному Слову Бога Отця. Різдво є неповторною зустріччю грішного та смертельного людства з вічністю Бога який в Особі Сина стає учасником історії людської трагедії  – бере на себе гріх світу…».

«В Таїнстві народження Богочоловіка Ісуса Христа відкривається правда про народження і життя кожної людини. Вона є продовженням історії спасіння з усією її правдою про трагедію гріха але і Божої великодушної терпеливості та прощення, а тому одночасно завдатком надії, що отримає своє нове, Богом визначене продовження. У Христі родовід людства отримує своє майбутнє завершення, відкриваючи свій початок у синівстві Божому», – наголосив єпископ.

«Бог хоче щоб усі люди спаслися і тому робить їх учасниками своєї перемоги над гріхом та смертю. Можливо це універсальне Боже бажання нам тяжко розгледіти в історії кожної окремої людини, особливо коли у її житті домінує зло. Але чи можливо в життєвій історії осіб з родоводу Христа побачити те добро, яке всупереч їх гріхам, через них досяг Господь? Зрештою, хіба сумніви св. Обручника Йосифа не мали дуже вагомих підстав? Та Господній Посланець їх касує звісткою надії: «не бійся». Божим планам призначено здійснитися всупереч всім очевидностям цього світу», – вів далі проповідник.

Завершуючи проповідь, владика Тарас закликав присутніх: «Навчімося дивитися та оцінювати кожну людину спочатку Божим поглядом, як його улюблену дитину, і не ототожнюймо її особу з її гріхом. Гріх є завжди чимось потенційно минущим, а особа людини є позначена вічністю. І той найтяжчий грішник з усім своїм запереченням Бога та спротивом його волі, не уникне своєї частки у здійсненні його задумів. Бог до останньої миті залишає йому шанс. Тому, якщо ми приймаємо за свою думку, що немає так великих грішників, які би руйнували плани Божої любові стосовно них самих та нас, то це наше становище віри здатне вже зараз змінювати на краще нас, а тим і історію світу в якому живемо. Родовід Христа цьому є доказом».

Прес-служба Стрийської єпархії