1 листопада 2021 року, Преосвященний владика Тарас Сеньків, Єпарх Стрийський очолив заупокійні богослужіння в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці у м. Стрию. Єпископ разом з духовенством деканату м. Стрий відслужив Архиєрейську Божественну Літургію і Парастас за душі всіх померлих з родин вірних Стрийської єпархії та тих, що загинули, віддавши своє життя за волю України.

Звертаючись до присутніх з проповіддю владика Тарас сказав: «Коли люди моляться за померлих, то визнають істину, котра є одним з головних елементів нашої віри. Це правда про життя після смерті, про те, що цілість людського буття складається не лише з життя дочасного, але обов’язково передбачає вічність. І тільки тоді, коли глибоке розуміння, глибока віра у вічне життя, просякне це свідоме життя в часі, воно отримує свій особливий, забарвлений Божим духом зміст».

У контексті євангельського читання дня – словами Христа про любов до ворогів, єпископ зазначив, що «слова цієї заповіді немовби підсумовують всю Христову науку та особливим способом звертають нашу увагу на необхідність глибоко перейнятися вірою у вічне життя, у життя після смерті, життя у воскресінні… Коли, на людський погляд, заповідь любити ворогів виглядає безглуздям, чимось, що суперечить логіці і справедливості, то лише тому, що ми дивимося на цю заповідь як люди, котрі обмежують своє життя і розуміння себе самих в часі. А треба нам подивитися на цю заповідь з погляду вічності, з погляду Бога, бо Він є перший, котрий полюбив, а отже і слово “любити” в Божому розумінні означає бажати людині спасіння. Любити це не емоції чи почуття – це глибока свідомість, просякнута переконанням потреби зробити все, щоб людина спаслася».

«Любов до ворогів ставить перешкоду ненависті, гніву, помсті, бо той хто є ворогом і чинить нам зло, є вичерпаний у собі, він вже зазнав поразки. Господь ніколи не воює з дияволом, Господь ніколи не воює зі злом, тому що зло не є суперником Божим, зло – це вже поразка. Бог воює завжди за людину та  її спасіння. Тому, коли на зло відповідаємо злом, ми стаємо подібними до того, кого називаємо своїм ворогом. Це не означає, що ми не маємо право боронитися, звичайно маємо. Але тільки тоді ця боротьба буде чесна, коли ми будемо пам’ятати, що воюємо передусім за спасіння людини. Це можемо зрозуміти лише тоді, коли будемо вірити, що наше життя не обмежене часом, а простягається далі, і втратити щось у часі, не означає втратити у вічності, а робити добро – це означає вже торкатися вічності», – продовжив проповідник.

«Тому наша сьогоднішня молитва є за всіх померлих, також і за всіх тих, кого ми або вони нас зранили, бо між тими, хто є у вічності і нами завжди залишається щось, що нас поєднує і це може бути як добре, так і зле. А заповідь “любіть ворогів ваших”, нас спонукує до того, щоб ми у своєму житті дивилися на всіх, кого зустрічаємо в часі як на тих, з ким ми маємо бути у вічності. І коли когось у вічності нам забракне, то відповідальність за їх відсутність буде також і на нас, бо ми не зуміли належним чином полюбити тих, хто спричиняє нам біль, бо ті люди, котрі роблять нам біль, котрих ми називаємо ворогами, або котрі нас називають ворогами – це ті люди котрі найбільше потребують наших молитов», – наголосив єпископ.

«Молитва за всіх померлих дуже тісно поєднується з тим, як ми тут і зараз проживаємо свою віру у вічне життя. Тому, що вічність і час є об’єднані одним спільним, котре називаємо життя людини і воно має цінність лише тоді, коли дбає про спасіння власне але і тих людей, які є навколо. І молитва за всіх наших померлих – це певний борг милостині і благань перед Богом за ті всі упущені моменти, котрі були невикористані задля того, щоб у цьому світі, в житті конкретної людини, за котру ми молимося була втілена заповідь “любіть ворогів ваших”»,  – сказав владика Тарас завершуючи проповідь.

Пресслужба Стрийсьої єпархії