Стрийська Єпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

«Те, що було для Діви Марії початком, є для нас метою», – владика Тарас

Проповідь Преосвященного владики Тараса, виголошена 22 грудня 2022 року, в день свята зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною під час Архиєрейської Божественної Літургії в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!

Дорогу до Різдвяного таїнства освітлює нам зірка Непорочної Діви Марії, «знак непохитної надії та радості». Щоб досягти Ісуса, правдиве вічне Світло, яке розвіяло всю темряву історії, нам потрібні постаті, які відбивають Красу його сяйва, і так освітлюють шлях, який нам залишилося пройти. Та лише у Пречистій Діві Марії сяйво Божественної краси обличчя Христа віддзеркалюється неповторно, бо «яка інша людина може бути для нас зіркою надії більше, ніж вона, ранкова зоря, яка сповістила день спасіння». В постаті Богородиці розпізнаємо велич і мудрість плану, який Бог має для кожної людини: щоб вона стала святою і непорочною в любові на образ свого Творця.

Сьогодні Церква урочисто відзначає особливе Богородичне свято – Зачаття св. Анною Непорочної Діви Марії. Правду віри про Непорочність Богородиці було проголошено в 1854 р. папою Пієм IX в апостольському листі Ineffabilis Deus. Її біблійна суть розкривається у словах привітання, з якими звернувся до Пречистої Архангел Гавриїл: «Радуйся, благодатна! Господь з тобою!».

«Благодатна» – це найпрекрасніше ім’я Марії дане їй самим Богом. Ім’я, яке запевнює, що вона ним люблена наперед і назавжди, заздалегідь обрана та освячена Св. Духом щоб прийняти найцінніший дар: Ісуса, «втілену Божу любов». «Благодатність» Непорочної вказує на початок дивовижної діяльності Бога Отця, який хотів скасувати прокляття грішної людини та повернути їй життя і свободу через Свого Єдинородного Сина, який втілився, помер і воскрес.

Тайна Непорочного Зачаття Діви Марії нагадує нам про дві фундаментальні правди нашої віри: насамперед про первородний гріх, а потім про його подолання Христовою благодаттю та остаточну Божу перемогу, яка сяє у Пресвятій Діві. Існування дійсності, яку Церква називає первородним гріхом, є абсолютно очевидним, коли ми дивимося навколо себе, а особливо коли дивимося в себе. Досвід людських поколінь зі злом настільки промовистий, що сам собою ставить запитання: звідки воно береться? Перші сторінки Біблії дають фундаментальну відповідь на нього, і розповідають про створення та гріхопадіння перших людей. Бог, який є абсолютним Добром, створив людину на свій образ, доброю. Він не створив смерть, але вона увійшла у світ через заздрість змія-диявола, який спротивився Богу, а потім обдурив перших людей, звівши їх через спокусу Єви до гріха. Це є історична драма створіння, в центрі котрої є питання здійснення свободи, яку Бог з любові приймає з усіма її наслідками. Але водночас обіцяє, що буде інша Жінка, котра зітре голову древньому змію-спокуснику. Вона народить Сина який знищить владу зла та смерті.

Вже від самого початку у Божому Провидінні є Жінка, котра стане матір’ю Відкупителя, який своєю хресною жертвою вилічить смертельну рану гордості людства і воскресінням поверне йому первісну гідність. Ця Жінка має лише одне обличчя і одне ім’я в Божих очах: ​​«Благодатна». Вона є новою Євою, нареченою нового Адама, і стане матір’ю всіх відкуплених. З огляду на місію Богоматеринства вона була захороненою від загальної спадщини людського роду – первородного гріха, та ним породженого зла. В цьому є суть Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці: таємниці Божої благодаті, яка огортає її від першої миті буття.

Тайна Непорочного Зачаття є джерелом духовного світла, надії та радості. Серед життєвих випробувань і особливо труднощів, які відчуваємо в собі та навколо себе, Пречиста запевняє, що благодать сильніша за гріх, що милосердя Боже сильніше за зло і може його повернути на добро. На жаль ми маємо щоденний досвід зла, яке по-різному проявляється у стосунках і подіях, бо має своє коріння в пораненому і хворому серці людини, серці, яке не може зцілитися само. На початку всякого зла є непослух Божій волі, і смерть перемогла тому, що людська свобода піддалася спокусам Лукавого. Однак Бог не відступає від свого плану любові та життя. Довгою і терпеливою дорогою до примирення він підготував новий і вічний Заповіт, який запечатав кров’ю свого Сина, котрий «народився від Жінки», щоб принести себе в жертву спокути задля нашого відкуплення.

Сьогодні ми ісповідуємо віру в це, одне з перших чудес всієї історії спасіння, і воно триває. Його послання можна підсумувати так: все є Божою благодаттю, безкорисливим даром його любові до нас. Господь звертається до нас постійно і ми маємо дозволили йому діяти, щоб справді стали такими, якими він хоче, щоб ми були.

Те, що було для Діви Марії початком, є для нас метою. Вона була спасенна наперед, а ми спасаємося хрещенням і вірою. Але всі – силою тієї ж благодаті через Христа, і це повинно засяяти у нашому житті. Кожна людина створена Богом до святості та краси, в яку була одягнена Богородиця з самого початку. Наша мета теж є даром від Бога, який «вибрав нас ще перед створенням світу, щоб ми були святими й непорочними перед ним». Він наперед призначив нас синами через Ісуса Христа, щоб були вільними від гріха. Це і є благодать, безкоштовний Божий дар. Цією благодаттю Марія почала жити вже в утробі матері, а ми маємо живу надію, що досконало отримаємо її в раю. Але й у його ворота ввійдемо лиш скріплені її силою. Маємо приймати та берегти цей Божий дар з вірністю, бо навіть найбільші святі були позначені первородним гріхом і мусіли стійко боролися з його наслідками. Вони зуміли пройшли через «вузьку браму», щоб увійти до вічного життя.

Тому не занедбуймо серйозну поправу свого життя і не випробовуймо Божу терпеливість. Господь терпеливий, він очікує нас і завжди дарує благодать, але і знає наші серця краще за нас самих. Нам дано час, щоб відкинувши зло ми з вдячністю відкритися Божій благодаті та звільнилися від ярма самообману. Господь стукає в двері наших сердець, щоб увійти та дати нам спасіння. Безмежна краса нашої Небесної Матері є неповторною, але в ній є стверджений проект нашого життєвого шляху – щоб ми були «святими і непорочними». І Господь почав писати його для нас її Непорочним Зачаттям. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

† Тарас Сеньків,
Єпарх Стрийський