5 липня 2020 року, в неділю Всіх святих українського народу, Преосвященний владика Тарас очолив Архиєрейську Божественну Літургію в прокатедральному храмі святого Миколая в м. Перемишляни. Єпископу співслужили парох храму о. Віктор Мельник та запрошені священнослужителі.

У своїй проповіді, владика Тарас зазначив, що серед безлічі особистостей в нашій історії є ті, пам’ять про яких не згасає ніколи – це святі українського народу. За словами єпископа, «недільний текст з послання апостола Павла до Римлян є немовби маніфестом святості, а Євангельське читання неділі – блаженства є “Новозавітніми заповідями”, які відкривають нам глибше розуміння того, що означає бути святим. Знати це дуже важливо, бо в небі, окрім святих нікого не буде і кожен, хто народився, є покликаний до святості. Дорога до святості – це дорога, у якій найбільшим мистецтвом є вміння сказати собі “ні”, тому що тоді людина може сміливо і однозначно сказати Богові “так”. Для цього потрібно мати відвагу. Сказати собі “ні” не означає заперечити життя, але заперечити в житті присутність всього, що прив’язує людину до землі і відриває її погляд від неба. Тому, святим є той, хто вже тут, упродовж свого життя, проживає свою єдність з Богом, бо небо і рай є там, де людина перебуває з Богом у мирі. А це означає мати відвагу вміти йти супроти течії часу і обставин».

Далі, навівши приклад з Книги Буття, де Авраам просив Бога, не знищувати грішні міста Содом і Гомору, якщо там залишилось хоча б десять праведників, єпископ наголосив: «Якщо ми сьогодні живемо, то маємо подякувати Богу, що в історії цього світу, який є нічим не кращий від Содому і Гомори, були тих бодай “десять праведників”, заради котрих Бог світу ще не знищив. І я дуже хотів сьогодні відслужити Літургію в цьому храмі, де великий праведник і святий нашого народу о. Омелян Ковч започаткував свою дорогу до неба, щоб нагадати собі і всім іншим, що сьогодні Бог потребує святих тут на землі. Це правда, що слово “святий” сьогодні стало словом котрим обзивають, але не знають, що чинять, бо сьогодні у світі є потрібні “десять праведників”, котрі б його і надалі рятували. Світ який заперечує Бога цілим своїм життям, хоча устами визнає; світ, який вбиває своїх ненароджених дітей; світ війни, несправедливості, підлості і лицемірства. У сучасномі світі Бог потребує кожного з нас, щоб побачити сяйво святості життя».

«Тому, піднесімо свої очі до неба, щоб почерпнути силу жити на цій землі не тільки згідно Заповідей Божих, але згідно заповідей Нового Заповіту – Євангельських блаженств і зрозуміймо, що наше життя має сенс лише тоді, коли кожної миті ми живемо для того, щоб воскреснути… Святі українського народу, є тими, котрі приготовляють нам місце і залишаються дороговказом і прикладом на нашій дорозі до неба. Дякуймо сьогодні Богові за численних свідків віри, котрі зуміли сказати собі “ні”, а Богові “так”, відповісти Богові любов’ю на Його любов і у своєму житті належати Богові настільки, щоб стати Його силою, знаком Його присутності у різні часи історії нашого народу. Але відчуймо і себе учасниками історії, у якій кожному з нас Господь дав місце і покликання. Дякуючи Богу за все, просімо, щоб ми своє покликання до святості cповнили так, як Бог від нас очікує», – сказав владика Тарас, завершуючи проповідь.

Після Літургії, о. Віктор Мельник подякував єпископу за пастирський візит та спільну молитву, а також разом з парафіянами привітав владику Тараса з його ювілеєм 60-ліття.

Прес-служба Стрийської єпархії