12 липня 2021 року, Преосвященний владика Богдан Манишин, Єпископ-помічник Стрийської єпархії відвідав храм святих верховних апостолів Петра і Павла в м. Стрию (мікрорайон Новий Світ), де з нагоди 30-ліття від заснування парафії, очолив Архиєрейську Божественну Літургію. Єпископу співслужили запрошені священнослужителі, на чолі з парохом храму о. Романом Яцівим. Участь у богослужінні взяли численні парафіяни, які зібралися, щоб подякувати Господу Богу та молитовно вшанувати ювілей їхньої спільноти.

Звертаючись до присутніх з проповіддю, владика Богдан роздумував над життям та духовним подвигом покровителів храму – святих верховних апостолів Петра і Павла. «Кожного року з цього амвону звучать дуже важливі слова, сказані Ісусом до апостола Петра “За кого люди мають Сина Чоловічого?”. Після відповіді, яку почує Ісус від Петра, скаже “Щасливий ти, Симоне Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Отець мій небесний”. Цими словами Ісус дав йому запоруку щасливості. Але що значить бути щасливим для апостола? Апостол Петро зустрів Ісуса, і відтоді жив у напруженні: страх в часі Страстей, труднощі проповіді, переслідування, Єрусалим, Антіохія, Рим, старість і хрест на ватиканському узгір’ї. Так Господь “нагородив” того, хто повірив у його щастя. Апостол Павло свого часу почув від Ісуса “чому мене переслідуєш?”, а потім тридцять років проповіді і знову ж таки терпіння, переслідування, тюрми, бурі, хвороби, побивання камінням, а відтак смерть, коли йому відтяли голову поза мурами Риму. Але якщо співставити життя людей, котрі живуть у достатку і без турбот з життям людей, які свідомо терплять задля Христа, бо хочуть любити, то щастя других є набагато більшим».

Далі, єпископ, вказав на основні елементи апостольської дороги, якими є визнання віри, терпіння і молитва. «Відповідаючи Ісусові, Симон Петро каже: “Ти є Христос, Син Бога живого, ти є Месія”. Це для нас є дороговказом чи ми визнаємо Ісуса своїм Богом. Петро це визнав. Це для нас є знаком, бо живемо в часах релігійності без віри, коли можемо багато чому дивуватися, можемо навіть спостерігати чуда, але ми не входимо в гріб Воскреслого Христа, бо нам у це важко повірити. Тоді надходить терпіння. У апостола Павла і в Діяннях, ми бачимо як на початках Церква втішалася великою кількістю чудес і навіть ті, хто не могли доторкнутися до апостолів, клали своїх хворих при дорозі, щоб бодай тінь апостолів впала на них. Однак, з апостолом Петром, а пізніше з Павлом сталося щось більше, сталася трансформація їх християнського мислення, так, що апостол Павло сказав: “Не знаю нікого, крім Христа і то розпятого”. Далі, він починає говорити про Євангеліє Страстей. І третя річ, а саме молитва допомагає нам вижити у цьому сучасному світі. Вона провадить нас до світла пізнання віри, вона допомагає нам долати труднощі, а особливо молитва Церкви. Знаємо з книги Діянь, коли Петро був увязнений і ціла Церква за нього молилась, тоді ангел прийшов і кайдани з нього спали. Молитва – це сила, котра єднає людей і долає перешкоди».

Продовжуючи, владика Богдан зазначив, що життя апостолів Петра і Павла призводить до одного важливого знаменника, а саме любові: «Віра завжди йде до зростання в любові, правдива віра веде до любові, а там, де є любов, там є і віра. Бачимо, що ці два апостоли йшли різними шляхами. Кожному з них Ісус відривався по-своєму, дарував себе по-своєму, зустрічалися вони лише два рази, часом могли не погоджуватися, але обидва служили одній справі. Серця їх були наповнені Христовою любов’ю. “Так, Господи, люблю тебе”, каже апостол Петро, а апостол Павло напише величний Гімн любові, який знаменує ціле його життя. Ці два апостоли відкрили нам таємницю доброго християнського щастя, величі християнства. Воно є тим, що зустріч з Ісусом, котра відбувається в любові, є добрим знаменом нашого життя».

Вітаючи парафіян з ювілеєм, владика Богдан побажав, щоб їхньому житті та житті цілої парафіяльної спільноти надалі продовжувалася апостольська місія: «Світ не стоїть на місці, і якщо вчора ми всі були об’єднані будівництвом, зусиллями, які потрібно було докласти, щоб звести величний храм, то сьогодні знаємо, що світ дає для нас і наших дітей дуже багато інших випробувань. Але ця парафія як і кожна, котра є клітиною живого організму Містичного Тіла Христового, має бути завжди однією великою родиною, згідно апостольського життя. Маємо справді розвивати ті таланти, які Господь засіяв, тому що тільки в спільноті, в служінні один одному ми можемо збагнути які ми є, над чим нам потрібно працювати і чи ми є близько до Божої любові. Тож сьогодні, при заступництві верховних апостолів Петра і Павла, нехай для кожного з нас сходить Боже благословення, велике бажання постійно жити у живому Христі через служіння один одному. І що б ми не переходили в житті, які ми б не мали випробування, ми могли сказати враз з апостолом Павлом “я біг і змагався добрим змагом, біг закінчив, віру зберіг”. Нехай та віра в любові буде добрим носієм від кожного з вас далі на всі великі і добрі роки».

Після закінчення Літургії, владика Богдан, ще раз привітав парафіян, висловивши подяку за жертовність та вірогідне свідчення християнської любові на славу Божу, добро парафіяльної спільноти та цілої Христової Церкви. У свою чергу, о. Роман Яців подякував владиці Богдану за візит, спільну молитву та глибокі слова духовного повчання. На завершення, відбувся Чин водосвяття і єпископ окропив усіх присутніх свяченою водою.

Пресслужба Стрийської єпархії