Стрийська Єпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

«Наша віра – це наймогутніша сила, якою можемо перемогти будь-яке зло і подолати ворога», – владика Тарас

31 липня 2022 року, Преосвященний владика Тарас відвідав місто Ходорів, де з нагоди 100-ліття від початку будівництва храму святих безсрібників Косми і Дам’яна очолив Архиєрейську Божественну Літургію. При вході до храму, єпископа зустрічала парафіяльна громада на чолі з парохом отцем Миколою Прунаком.

Звертаючись до численно присутніх у храмі вірних зі словом проповіді, владика Тарас сказав: «Ось уже сторіччя на цьому місці, вже від самого початку будівництва тут проповідується Євангеліє». Ця дорога проповіді Божого Слова до людських сердець, за словами єпископа, «має утвердження там, де є проповідь, примирення і освячення людини. Це дорога зросту віри… І для того, щоб в нашому суспільстві зродився спільний фундамент, потрібно починати з віри, не з економіки чи політики, але з віри, з формування людської особистості, з її усвідомлення власної гідності».

В контексті недільного Євангельського уривку про оздоровлення Ісусом двох сліпців та німого, владика наголосив, що саме «віра сліпців стала передумовою того, що Господь створив чудо. Віра стала інструментом, яким Бог діє. Віра є простором співпраці людини з Богом. Бог завжди дає, а “руки”, якими людина приймає є її віра. Наводячи приклади віри та поведінки учасників євангельської події – сліпців, німого, людей, які дивилися і дивувалися, а також фарисеїв, котрі осуджували Ісуса, владика Тарас зазначив, що “серед цього різноманіття проявів віри, ми маємо собі усвідомити, що найкраще звістує Христове Євангеліє людина, котра усвідомлює, що є сліпа і потребує Бога, який її уздоровить. Сліпота означає не бачити правдиво. А щоб бачити правдиво, щоб вірити правдиво, потрібно мати довіру до Божого Слова, потрібно прожити оце чудо прозріння. Воно стається тоді, коли маємо довіру до Бога. Апостол Павло сказав гарні слова, що віра є запорукою того, чого сподіваємося. А чого ми сподіваємося? Це питання має поставити собі кожен з нас. Відповідь на це запитання є в Символі Віри, але ми не завжди з нею годимося. Останнє речення каже “очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку”. Сподіваємося вічного життя. До тих пір, поки наше життя сьогодні і тут, ми маємо усвідомлювати, що те до чого ми повинні прагнути – це воскресіння з мертвих, вічне життя. Тільки це у нашому житті є цінне і має вартість. І тільки тоді наша віра буде силою, яка буде направляти наші кроки, давати правильну оцінку всім подіям особистим, суспільним і світовим, якщо це все буде натхненне вірою у вічне життя з Богом. Тільки тоді наша віра буде запорукою і вказівником. Тільки тоді наше життя, цей шлях, від проповіді, словом і свідоцтвом через примирення з Богом, усвідомленням потреби Бога, буде завершуватися освяченням. Тільки тоді, коли ми зуміємо виразити свою віру таким способом, зможемо мати перед собою правдиву, обгрунтовану надію на завтрішній день, на єдність народу, на справедливе суспільство».

«Ми сьогодні ведемо боротьбу не тільки на тому фронті, де вибухають бомби та гинуть люди. Ми мусимо усвідомити, що та боротьба проходить через нас тут. Це лінія фронту між вірою і невірством, між богопочитанням і безбожництвом. І ця безбожність це простір, куди ворог хоче залізти, куди диявол посилає своїх слуг. Та лінія фронту є викликом для кожного з нас, щоб ми формували особисту, родинну і суспільну атмосферу віруючого в Бога Божого люду. Щоб ми усвідомили, що святий Володимир це не був просто політичний діяч, але був мудрий муж,  натхненний Святим Духом, котрий розумів, що майбутнє для його народу може бути тоді, коли він буде об’єднаний вірою в єдиного правдивого Бога».

«Просімо для себе ласки довіряти Богу. Дозвольмо Богові, щоб Він в нашому особистому, суспільному, народному житті чинив ті діла, ті чуда, про котрі ми сьогодні просимо – про мир, про перемогу, про справедливість, про відродження нашого народу, нашої Церкви, нашої держави, з довірою. Нехай станеться вам по вашій вірі, пам’ятаючи, що наймогутніша сила, якою можемо перемогти будь-яке зло і подолати будь-якого ворога, котрий зазіхає на наші права, свободу і незалежність – це наша віра. І цієї віри нам сьогодні потрібно просити, щоб Господь вчинив нам по тому, як ми віримо. Щоб ми усвідомили, що віра – це той простір, де ми можемо співділати з Богом, а Він може перемагати всяке зло», – сказав владика Тарас завершуючи проповідь.

Пресслужба Стрийської єпархії