5 січня 2022 року, в храмі Святого Архистратига Михаїла у Львові відбувся Чин ієрейського Парастасу за отцем Петром Павлишиним, священником Стрийської єпархії, який душпастирював у Нижньовартовську (Росія). Заупокійне богослужіння очолив Єпарх Стрийський Преосвященний владика Тарас Сеньків, якому співслужили Преосвященний владика Венедикт Алексійчук, єпископ єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у м. Чикаго та численні священнослужителі.

У своєму слові до присутніх, владика Тарас, висловлюючи співчуття дружині померлого пані добродійці Галині, родині і всім, хто переживає відхід до вічності новопреставленого душпастиря, сказав: “Слово, котрого людина старається уникати в житті, але котре є її єдиною реальністю – це слово про смерть. Однак, особлива проповідь, котру востаннє проголошує на своєму похороні священник – це слово про життя. І ми сьогодні є тут, щоб стати слухачами цієї останньої проповіді отця Петра про слово, котре говорить, промовляє і спонукає нас застановитися над своїм життям – про вічність”.

“Коли людина народжується, всі радіють, дякують Богові, а коли помирає – всі плачуть і сумують, тому, що виникає почуття, що це востаннє і навіки. Ці почуття породжує в нас любов людська, котра хоче “привласнити”. Але інше слово про любов промовляє до нас Бог. Коли людина народжується вона плаче, бо вийшла з рук Божих і перед нею є дорога, яку має пройти, щоб знову відкрити для себе Божу близькість. А коли людина помирає – вона мовчить, тому що не може висловити красу і захоплення моменту зустрічі лицем до лиця з Богом як найвищим добром. Тому, наш смуток на похороні  – це не є смуток розлуки, але смуток з того, що ми ще не здатні до кінця збагнути радість і захоплення наших рідних, котрих Бог покликав до вічності, від зустрічі з Ним у небі”, – зазначив єпископ.

“Сьогодні це остання проповідь отця Петра тут на землі, котрого Бог покликав звіщати Боже Слово упродовж свого життя, священичого служіння, не просто на рідних землях, а там, куди небагато хто з нас має відвагу полинути навіть подумки. Він сповняв свій обов’язок голосити Євангеліє, примирювати людей з Господом і освячувати їх душі, відкриваючи перед ними пряму дорогу до єдності з Богом. Тому, проводжаючи його в останню дорогу, поручаємо його душу безконечному Божому милосердю і доброті. Але теж мусимо визнати, що його відхід це не є втрата для Церкви, але скоріш здобуток, бо маємо тепер у небі одного з нас, котрий готує своїми молитвами нашу дорогу до вічності. Тому не можу сказати тобі, отче Петре, прощай, кажу просто, до побачення у небі!” – сказав владика Тарас завершуючи проповідь.

Після закінчення Парастасу, похороний кортеж відбув до рідного села померлого – с. Грусятичі Стрийського району, де 6 січня о 10:00 год. в храмі святого Миколая відбудеться заупокійна Архиєрейська Літургія, а відтак, чин погребіння священника.

Пресслужба Стрийської єпархії