Стрийська Єпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

«Випрошуймо у воскреслого Спасителя, щоб ми пізнали радість його Великоднього світла і самі стали його носіями», – владика Тарас

Проповідь владики Тараса у Світлий понеділок 17 квітня 2023 року, виголошена під час Архиєрейської Божественної Літургії в прокатедральному храмі святого Миколая в м. Перемишляни.

Христос воскрес!

Наша Пасха – це перший день після старозавітного дня відпочинку Творця світу, який став торжеством «переходу» людства з темряви зла до нового створіння у Христовому воскресінні. Скасувавши на хресті владу гріха та смерті над людиною, Спаситель відкрив їй двері до нового життя у просторі буття самого споконвічного Бога. Апостол Павло казав, що доки людина буде плоттю і кров’ю, «не може брати участь у Царстві Божому». Але у ІІІ-му столітті церковний письменник Тертуліан сміливо написав стосовно Христового і нашого воскресіння: «Плоть і кров, довіряйте, ви отримали місце на небесах і в Царстві Божому через Христа». Воскресінням Спасителя для людини відкрився новий вимір буття з Богом. Створіння отримало нову вартість і перспективу.

В історії про сотворення світу особливе значення має перше речення: «Сказав Бог: Хай буде світло!». Все почалося зі створення світла. Лише на четвертий день були створені Сонце і місяць та інші світила, які Бог поставив на небесах. Вони не боги, лиш сяючі тіла, створені Богом. Але їм передує світло, яке відображає Божу славу в бутті створеної природи.

Те, що Бог створив світло, означає, що він створив світ як простір для життя, спілкування та любові. Світло є вираженням добра, яке все осяює, та відкриває доступ до пізнання реальності і правди задля здійснення створінням волі Творця.

Першоосновою життя людини є добро, і її буття саме собою є благом. Для зла в ньому немає місця. Зло походить не від буття, створеного Богом, але виникає його свобідним запереченням. Є негацією з темним обличчям смерті, яка через гріхи запанувала в історії людства.

Та великоднього світанку першого дня тижня, Бог знову сказав: «Хай буде світло!». Спочатку була темрява Гетсиманської ночі, затемнення сонця під час страстей і смерті Ісуса, та мовчазність опечатаного гробу. І ось на Боже слово зайнялася зірниця нового першого дня. Усе сотворення починається спочатку. Темряву минулих днів, виповнених злом, ненавистю та брехнею, розвіяла мить, коли Ісус воскрес з мертвих. «Хай станеться світло!» – говорить Бог, «і світло засяяло з Христового гробу». Ісус воскрес і став чистим Божим світлом, яке просвітлює життя кожної людини і остаточно долає темряву смерті.

Але справа не тільки в темряві минулого. Христове воскресіння є печаттю вічності, якою визначається вартість кожної миті нашого життя і всієї історії. Тому все, що відбулося Великоднього світанку, не може залишитися просто словами, але має стати для нас актуальною дійсністю. У вічно «новий день» Христового воскресіння ми вступаємо мостом, який Господь збудував Таїнством хрещення і нашим свобідним практичним визнанням віри. Мить нашого народження «з води і Святого Духа» стала для нас «першим днем» на шляху до вічного життя. Звідти, з майбуття, світло Воскреслого запалює полум’я нашої віри, та провадить нас дорогами земної мандрівки до нашого особистого воскресіння.

Однак наша свобода ще скриває ризик стати дверима для темряви смерті. Жахливість цієї темряви полягає в тому, що у матеріальному світі ми можемо зробити неймовірно багато, але, на жаль, часто не здатні розпізнати те, що перевершує його межі, тобто Бога і добро. А без цього ми в принципі не можемо пізнати, звідки світ походить, а тому не бачимо куди він йде, та куди веде наше життя. Ми загубили координати для розрізнення що таке добро, і що таке зло. Затьмарення Бога і затьмарення цінностей дійсно загрожує нашому існуванню, та й світові в цілому.

Якщо Бог і цінності, розрізнення між добром і злом, залишаються в темряві, то всі інші просвітління, які відкривають перед людством неймовірні перспективи, є не лише прогресом, але й загрозами, які ставлять нас і світ у небезпеку. Ми зможемо освітлити наші міста настільки яскраво, що зірок на небі більше не буде видно. На жаль, таким є образ проблем світу нашої освітленої епохи. І лише віра у воскресіння відкриває нас на сяйво Божого світла, яке просвітлює та наповнює наші уми і серця тугою спочити в обіймах вічності, яку нам запевнив воскреслий Христос.

Випрошуймо у воскреслого Спасителя, щоб ми пізнали радість його Великоднього світла і самі стали його носіями. Нехай сяйво лиця воскреслого Христа наповнює світ радістю та миром, об’єднуючи нас у Христовій Церкві, світильнику вічної Божої правди, запаленому у світі Христовим Воскресінням Великоднього світанку.  Амінь. Христос воскрес!

† Тарас Сеньків,
єпарх Стрийський