Стрийська Єпархія УГКЦ

Офіційний медіаресурс

Владика Тарас: “Ісус проголошує, що покаянням приймаємо Боже прощення, яке Він дарує з любові до нас”

Проповідь владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийського, виголошена в часі Божественної Літургії у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в місті Стрию, в неділю по Богоявленні, 24 січня 2021 року.

Сьогодні з Євангелія лунають до нас слова Ісуса: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне». Царство Небесне не має на меті бути ідеальною державою з процвітаючою економікою, соціальним забезпеченням та справедливою законністю. Воно не є побудоване людьми, але творене з людей, на землю вступає з неба, щоб його громадянами стали всі люди. Ісус не був першим, хто закликав до покаяння. Саме Іван Хреститель проповідував хрещення покаяння, щоб мати надію на спасіння та Царство Боже, обіцяне через прихід Месії.
Ісус розпочав там, де зупинився Іван. Однак Його заклик: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Боже» є об’явленням спасенного майбутнього. Ісус є більше, ніж проповідник покаяння задля приходу Царства Божого. Якщо Іван проповідував покаяння перед лицем Божого гніву, щоб так заслужити у Бога прощення, то Ісус проголошує, що покаянням приймаємо Боже прощення, яке Він нам дарує з любові до нас. Тому в особі Христа Царство Боже вже є присутнє на землі.

Після ув’язнення Івана Хрестителя Ісус не пішов провідувати у Юдею. Він прямує до краю за Йорданом, до язичницької Галілеї, жителі якої втратили свою первісну віру в одного Бога з часу завоювання ассирійцями. Там були лише залишки євреїв, про яких єврейські лідери не піклувалися. Саме до них Ісус іде, щоб принести їм світло Божої правди, згідно з пророцтвом Ісаї: «Народ, який сидів у темноті, світло побачив велике, тим, хто сидів у темноті й тіні смерті зійшло світло».

Чому так зробив? Тому, що євреї були повні своїх образів Месії та способів, якими він мав вирішити існуючу політичну ситуацію. І саме ці ідеї затьмарили їхній розум і замкнули серця, так що вони були нездатні зрозуміти Ісуса. Однак Господь поважає свободу їх людської волі. Тому він йде до язичників, і між ними, малими, нерозумними та смиренними, починає свою місію спасіння.

І наостанок, пропустимо два тисячоліття і подивимось на сьогодення. Бог не діяв раніше більше, ніж зараз, і не було легше вірити в Ісуса Христа тим, хто фізично зустрів Його на землі, ніж зараз нам, коли ми Його так не бачимо. До кого сьогодні приходить Христос? До політиків, державних діячів, мільйонерів, науковців – словом, могутніх і важливих? Або до тих, хто безпорадний, бідний, зневажений у світі беззаконня, ненависті та наруги над людиною, втратив відвагу віри та пристосувався до життя у таких обставинах? Ось чому перший заклик Христа є актуальним і сьогодні: «Покайтесь!» Царство Боже вже тут, його лише потрібно здійснити кожному у своєму серці.

Бо відкуплення, благословення та спасіння є для всіх, але отримати його можуть лише люди убогі духом і чистого серця. Тому що вони усвідомлюють свою слабкість, свої гріхи і їх серце здатне до покаяння. Вони знають, що у цьому житті їм потрібен передовсім Христос і його світло. То ж бажаю нам усім великого вухатого серця, здатного почути тихий голос Спасителя, яким він промовляє до нас у глибині нашого сумління: «Покайтеся, бо Царство Боже є між вами». Амінь